Бурманська кішка: опис породи та догляд за твариною

Сучасні бурманські кішки поділяються на два типи: європейський та американський.

У американського різновиду можливі такі забарвлення - соболиний (чорний), попелясто-блакитний, платиновий, кава з молоком. У європейської – шоколадний, коричневий, червоний, сіро-блакитний, фіолетовий, черепаховий. Зверху (на спині) шерсть темніша, ніж у нижній частині (на животі). Кошенята можуть мати світліше забарвлення. Смуги, малюнки та плями неприпустимі.

Крім того, кішки американського та європейського стандарту відрізняються один від одного і на вигляд. Очі американської бурми великі і круглі, що надає цим кішкам трохи наївного вираження мордочки. У бурми європейського стандарту очі теж великі, але зверху вони мають пряму лінію, що робить їх погляд суворішим.

Вуха кішок американського різновиду закруглені на кінчиках, розташовані ближче між собою та за розміром менше, ніж у представників європейського стандарту.

Американська бурма має більш округлу форму голови та повні щічки. Європейський стандарт має на увазі клиноподібну форму голови з яскраво вираженими широкими вилицями. Статура американської бурми компактніша. Такі кішки відрізняються мускулистістю та щільними лапками з округлою формою. Європейська бурма - більш витончена та елегантна. Вона легша, ніж бурма-американка, і має тонкі витончені лапки овальної форми.

Характер

Бурманські кішки люблять бути в русі. З дитинства і до старості залишаються грайливими. Бурми вважають за краще бути в центрі уваги і погано переносять самотність. Головна особливість характеру тварин цієї породи – прихильність до людини. Бурманські кішки люблять перебувати в компанії свого господаря, і тому часто ходять за ним будинки по п`ятах. Слід зазначити, що роблять це дуже тактовно і ненав`язливо. Своєю відданістю та прихильністю вони нагадують собаку. Якщо власник має кілька бурманських кішок, то увага до кожної з них має бути однаковою, тому що вихованці дуже ревниві та готові змагатися один з одним за лідерство. При тривалих розставаннях з господарем вони можуть вдаватися до туги і зневіри.

Тварини цієї породи наділені високим інтелектом. Складається враження, що вони чудово розуміють людську мову та відчувають настрій господаря. Вони піддаються дресируванні та можуть приносити деякі предмети за командою.

Доброзичливий характер бурми дає їй можливість мирно співіснувати з рештою вихованців у будинку, включаючи і собак великих порід. Не варто побоюватися її і тим, у кого вдома маленькі діти. Ця доброзичлива кішка чудово ладнає з ними. Не випускаючи пазурів, без агресії вона із задоволенням грає з малюками.

На відміну від сіамських родичів бурма небагатослівна. Її тихий голос можна почути лише у надзвичайних ситуаціях.

Догляд

Бурманські кішки відносяться до короткошерстих пород. Отже, догляд за вовною тварини не становить нічого складного. Необхідно лише раз на тиждень вичісувати шерсть кішки гумовою щіткою або фурмінатором. А для того щоб хутро придбало атласний перелив, необхідно натерти його шматочком замші або шовку.

Купати бурму можна раз на квартал, використовуючи при цьому спеціальний шампунь для короткошерстих тварин. Після водних процедур необхідно витерти насухо шерсть рушником, фен не використовувати. Кішки цієї породи відомі своєю охайністю, у проміжках між купаннями вони самі стежать за охайним станом шубки.

Раз на тиждень необхідно оглядати очі та вуха вихованця, обробляючи їх ватним тампоном, змоченим у окропі або ромашковому настої, а також проводити чищення зубів спеціальним розчином. Раз на місяць тварині слід на 1-2 мм коротити пазурі спеціальним кігтерезом для кішок.

При правильному утриманні та догляді тривалість життя бурманської кішки може досягати 17 років.

Не слід забувати і про періодичне відвідування ветеринара для профілактичних оглядів. Робити це потрібно кожні 3-6 місяців.